У монографії систематизовано світовий досвід вивчення аутизму як у теоретичному, так і в експериментальному аспектах; подано змістовний виклад дієвих корекційних стратегій, які застосовують у роботі з такими дітьми. Феноменологічний підхід сприяв опрацюванню діагностичного інструментарію, який дає змогу розкрити унікальність кожної аутичної дитини та її родини. З’ясування сутності аутизму, відповідно до феноме- нологічної традиції, здійснено за моделлю ідеального типу. Установлено зв’язок між діагностичними висновками й корекційними програмами; ви- значено критерії та показники динаміки позитивних перетворень у аутич- них дітей як наслідок послідовного втілення педагогами і батьками узго- джених корекційних заходів. Монографію адресовано фахівцям у царині загальної, спеціальної та медичної психології, науковцям і практикам, студентам факультетів пси- хологічного і педагогічного профілю, батькам дітей з особливими освітні- ми потребами.