У монографії досліджено українську й польську постмодерну прозу крізь призму категорії «трансгресія». Трансгресивні прояви увиразнено за допомо- гою понять «карнавал», «фрагментація», «фронтир». Тексти позиціоновано як поле карнавальної гри рівноправних учасників-гравців різнопорядковими фрагментами. Поняття «фронтир» використано для наголошення процесу- альності постмодерних явищ. Дослідження рекомендоване філологам, викладачам, студентам, усім, хто цікавиться питаннями теоретичного та компаративного вивчення української й польської літератури постмодерну.