Дисертація присвячена вивченню явища дитяча література, дослідженню особливостей її комунікативних вимірів. У роботі проаналізована семантична компетентність та нетермінологічний статус поняття "дитяча література", здійснена спроба деконструкції ідеологічної і риторичної практики конституювання сучасним літературознавством об'єктів теоретичного дискурсу. Пропонується наратологічна перспектива як ацентрична стратегія вивчення маргінальних явищ, одна із мов їхнього опису. Дитяча література проаналізована при допомозі наратологічних категорій темпоральність (порядок нарації, тривалість, повторюваність) та модальність (наративні рівні та інстанції, фокус нарації), завдяки чому дитяча література представлена, з одного боку, однією з форм фікціонального дискурсу, а з іншого - як особлива форма літератури у відношенні щодо базових концептів (автор, текст, читач). Ключові слова: дитяча література, наратологія, дискурс, наратив, автор, читач, рецепція.