Одним із способів зображення предметів у кресленні є аксонометричні проекції та перспектива. Саме побудова зображень в тривимірному просторі розвиває логічне, просторове мислення, спостережливість, формує творчу та просторову уяву. З практики викладання креслення, зокрема, на початку знайомства із проекційним кресленням учні часто зображають предмети так як вони його бачать, а не відносячи його до певної аксонометричної системи, іноді поєднуючи і те, і друге. Вирішується проблема підвищення ефективності вивчення учнями 7-х класів елементів графічної грамоти; розкриваються етапи та методологічні аспекти діяльності вчителя з реалізації вимог Програми з креслення. Вносяться пропозиції щодо впровадження у навчальний процес елементів перспективних зображень, що сприятиме формуванню графічних навичок і вмінь. Ключові слова: Креслення, перспективні зображення, аксонометрія, навчальна програма, навчально-пізнавальна діяльність.