У даній роботі проаналізовано експансіоністську політику Польської держави, щодо українських земель в 1919-1939 рр. заборона української мови, зменшення числа українських шкіл, запровадження так званих двомовних "ультраквістичних" шкіл, припинення діяльності українських громадських організацій "Просвіта", "Рідна школа", насадження густої мережі господарств польських осадників мало на меті колонізувати територію Галичини, обмежити місцеве самоврядування, зміцнити польський елемент у всіх сферах суспільно-політичного життя. Розкрито суть і причини політики "пацифікації", показано опір західно-українського населення польської окупації політиці. Ключові слова: експансія, політика, "пацифікація", концепція, "санації", саботаж, колонізація.