Робота присвячена дослідженню жанрової своєрідності завершених прозових творів Лесі Ураїнки. У ній розглядається проза письменниці в історико-літературному контексті доби, яка характеризується психологізацією і ліризацією літератури; простежується відповідність її прози основним тенденціям у розвитку жанру кінця XIX - початку XX ст. Аналізується белетристика поетеси і порівнюється її з творами письменників того часу. Ключові слова: неоромантизм, белетристика, мала проза, образок, етюд