Представлено цілісну систему спеціальної підготовки, яка сприяє вирішенню професійно-прикладних задач на якісно новому рівні. Поетапне проведення досліджень зробило можливим виявлення закономірностей взаємної залежності та обопільного впливу факторних ознак екстремальних ситуацій, що об’єктивно характеризують ефективність виконання співробітниками сформульованого завдання. Водночас представлено якісні ознаки особистості спеціаліста, що необхідні для досягнення конкретної мети. Розроблено моделі та схеми послідовної побудови компонентів дій стосовно стану протиборствуючих сторін, динаміки розвитку ситуації, використання засобів нападу, умов обстановки, захисних та відповідних дій, результату зіткнення із супротивником. Наведені спеціальні тести та оціночні критерії у визначенні рівня відповідної функціональної підготовки спеціалістів сприяють вирішенню проблеми підвищення кадрового потенціалу правоохоронних відомств. Запропоновано практичні рекомендації щодо диференційованого відбору осіб до діяльності в різних за складністю екстремальних ситуаціях з індивідуально вираженим коефіцієнтом корисної дії. Теоретично обґрунтовано концепцію управління основними компонентами дій в екстремальних ситуаціях. Розроблена теорія побудови образу екстремальної ситуації дає можливість співробітникам ефективніше оволодівати вмінням орієнтуватися в обстановці, прогнозувати дії, своєчасно реагувати на небезпеку, що має неперевершене значення для педагогіки фахового навчання на різних етапах підготовки та удосконалення спеціалістів. Наведено науково опрацьовані теорії прогнозування наслідку ситуації. Розроблена концепція удосконалення фахової підготовки співробітників до діяльності в небезпечних умовах заснована на принципово новій технології формування професійних дій, у виробленні спеціальних якостей. Технологія відрізняється різноманітністю вимог у розробленні методик і цільових педагогічних програм формування психомоторної стійкості до зовнішніх проявів небезпеки, тактико-підготовчих дій, поведінково-рухових реакцій. Розроблено ряд приватних методик, зокрема методику накопичуваного теоретичного досвіду, методику зворотного зв’язку, командного протистояння тощо. Результати досліджень дають можливість проектувати та формувати новий тип співробітника правоохоронних органів, що відрізняється стійкими інтегральними характеристиками адаптації до зовнішніх проявів небезпеки, рівнем резервних можливостей, економністю рухових процесів. Зміст роботи має велике практичне значення для фахової підготовки спеціалістів та в інших сферах діяльності, пов’язаних з небезпечними для життя ситуаціями суб’єкт-суб’єктної взаємодії.