Аналіз річкової мережі області, у складі якої найменші та малі річки довжиною до 100 км складають 99,83% загальної чисельності водостоків, дає підставу розглядати малі річки не тільки як генетичну основу гідромережі, але й як таку, що визначає її екологічний стан. Тому вивчення особливостей формування їх водних ресурсів, основних рис водного режиму, вплив зарегульованості річкового стоку, міських і сільських поселень, господарського сектору дадуть можливість розробити ефективну систему охорони і відродження малих річок. Ключові слова: Річкова мережа, густина річкової сітки, екологічний стан, зарегульованість річкового стоку