В дисертації розглядаються особливості символічної репрезентації змісту психіки за допомогою архетипної символіки, яка імпліцитно навантажена інтимними почуттями суб’єкта до близьких йому людей. Складність вивчення даної проблеми полягає в тому, що прояви почуттів є витісненими, пов’язані з особистісною проблемою, яка не усвідомлюється та породжує внутрішні деструкції психіки суб’єкта. Архетипна символіка, окрім індивідуального змісту, має значення, яке існує поза досвідом суб’єкта, тому дозволяє об’єктивувати матеріал, пов’язаний з Едіповою залежністю, яка обумовлює виникнення амбівалентних почуттів до об’єкта та внутрішніх суперечностей психіки. Дисертаційне дослідження доводить, що формування інтимних почуттів суб’єкта носить суперечливий, двоїстий характер, оскільки вони були започатковані в Едіповій ситуації. Несвідома сфера психіки має впорядкованість, взаємопов’язана із свідомістю завдяки психологічним захистам (базовим та ситуативним). Архетипна символіка представлена в казках, міфах і психомалюнках. Системне розуміння несвідомої сфери психіки суб’єкта сприяє виявленню ролі архетипної символіки в об’єктивації Едіпової залежності, наслідками якої є амбівалентні почуття суб’єкта до близьких йому людей. Дослідження ролі архетипної символіки у вираженні інтимних почуттів суб’єкта до близьких людей допоможе психологам-практикам у роботі з психодіагностики та психокорекції дисфункцій психіки.