Дисертація є системно-комплексним дослідженням функціональності сновидінь у поетиці романтизму на матеріалі різних національних літератур. У роботі простсжено характерні тенденції відтворення ониричного світу у зв'язку з розглядом споріднених естетико-філософських питань про роль несвідомого у романтичній концепції мистецтва. Класифіковано сновидіння як структурні одиниці у творі. З'ясовано функціональні можливості сновидіння на різних ділянках часо-просторової організації твору (в сюжетному, авторському, соціально-історичному хронотопах). Ключові слова: сновидіння, часо-простір, хронотоп, романтизм, несвідоме, структура, поетика.