Робота присвячена аналізу жанру веснянки та образу весни в українській поезії другої половини XIX ст. Досліджується генеза жанру літературної веснянки, "Веснівка" Маркіяна Шашкевича, веснянки у творчості Павла Грабовського, Якова Щоголева, Івана Манжури, Лесі Українки, цикл "Веснянки" збірки І. Франка "З вершин і низин". Джерелами послужили художні твори і критичні статті різних авторів і дослідників. Ключов слова: жанр, веснянка, літературна веснянка, фольклорна традиція, новаторство.