У дипломній роботі досліджується модерністська дискурсивна практика новелістики Василя Стефаника в контексті розвитку малої української прози кінця ХІХ - початку ХХ століття. Простежується поетика експресіонізму в змалюванні світу й людини в ранній період творчості митця, а також з'ясовується трагізм долі героїв в умовах Першої світової війни, аналізується докладно заборонена в радянські часи новела "Марія" та інші новели, в яких виражені державотворчі погляди новеліста, захоплене змалювання січових стрільців. У цьому плані розглядається художня майстерність автора в сюжетобудуванні новел, особливості їх композиційної структури, простежується роль художньої деталі у моделюванні складної поетичної картини світу. Ключові слова: новела, дискурсивна практика, художній світ, поетика, експресіонізм, модернізм, сюжет, композиція, художня деталь.