У роботі йдеться про вживання одоративної лексики в художніх творах. Зокрема висвітлюються тенденції художнього відтворення запахів у мовній творчості українських письменників ХІХ-ХХ ст. Особлива увага зосереджена на дослідженні одорантів у поезії Олександра Олеся, зокрема на характеристиці мовних засобів їх вираження, а також семантико-функціональному аналізу лексем на позначення запахових відчуттів. Виявлені основні семантико-синтаксичні конструкції нюхових вражень у поезії митця. Здійснена класифікація одорантів за частиномовною приналежністю і статистичний підрахунок виділених груп. Особливою мірою у роботі з'ясовано суттєве значення синонімів при побудові "одоративних конструкцій", що сприяли уникненню повторень, однотипності й одноманітності, а також надали мові художніх творів О.Олеся більшої насиченості й експресивності. Ключові слова: емпірійна лексика, одоративна лексика, епітет, семантико-синтаксична конструкція, семантико-функціональні особливості одорантів, лексичне значення, синонім.