Здійснено системне дослідження участі металотіонеїнів двостулкового молюска Collecopterum piscinale у зв'язуванні важких металів залежно від умов інкубації тварин (аграрна або індустріальна зона, лабораторні умови), в результаті якого з'ясовано зміни фізико-хімічних властивостей металотіонеїнів за його перебування у лабораторних і польових умовах, а також показано наявність зв'язку між здатністю металотіонеїнів акумулювати токсикант та їх спектральними властивостями. З тканин молюска виділені металотіонеїни як термостабільні білки з молекулярною масою близько 6 кДа й ідентифіковані за спектральними ознаками, амінокислотним складом та утворенням ізоформ МТ-1 і МТ-2 при йонообмінній хроматографії. За складом металів металотіонеїни молюска належать до Zn,Cu-МТ. Металотіонеїни молюска відіграють важливу роль у зв'язуванні міді, не беруть істотної участі у акумуляції цинку і марганцю в тканинах та не зв'язують свинець. За існування молюсків у природних водоймах як аграрного, так і індустріального характеру забруднення гетерогенність їх металотіонеїнів, виявлена за допомогою іонообмінної хроматографії, зростає. У тварин, які були виловлені із Жучківецького ставу (аграрна зона) та пересаджені на 14 діб у Тернопільський став (індустріальна зона) було відзначено істотне зменшення вмісту МТ-1 та Zn в МТ порівняно з тваринами, які піддавались інкубації в умовах лабораторії. Загальна мідь-зв'язуюча здатність металотіонеїнів молюсків є стабільною незалежно від умов існування, однак розподіл міді між ізоформами відрізняється у тварин із ставу та тих, що утримували у відстояній водопровідній воді. Диференційні спектри металотіонеїнів чутливо відображають зміни умов існування молюсків. Хроматографічний аналіз металотіонеїнів та визначення їх УФ-спектрів можна рекомендувати як неспецифічний біо маркер забруднення водойм.