У дисертації розкривається сутність духовно-творчого потенціалу як цілісного та інтегрованого феномена соціокультурних, морально-етичних, художньо-творчих потреб та ціннісних орієнтацій молоді. На основі аналізу теоретико-методологічних положень педагогічних, психологічних та культурологічних теорій запропонована евристична модель формування духовно-творчого потенціалу студентської молоді на засадах самовдосконалення та саморозвитку особистості. Особливу увагу звернено на розробку методології вимірювання ефективності моделі формування потенціалу студентської молоді за допомогою діагностично-корегуючої технології соціально-педагогічного моніторингу, інноваційна технологія упроваджувалася в контексті педагогічного системотворення, зокрема в процесі загальнопедагогічної підготовки майбутніх фахівців гуманітарної галузі. В роботі запропонована система соціальних показників та індексів діагностики формування духовно-творчого потенціалу студентської молоді на основі "еволюційного'' та "конфліктного" підходів у вищих навчальних закладах країни. Ключові слова: духовно-творчий потенціал, соціально-педагогічний моніторинг, психолого-педагогічна діагностика, емпіричні індикатори та соціальні показники, морально-етичне ядро цінностей особи, духовно-творча діяльність молоді, соціальний, трудовий, професійний, кваліфікаційний та нтелектуальнопізнавальний потенціал студентської молоді.