Робота присвячена аналізу особливостей структурування й засобів реалізації категорії причини в складному реченні й тексті задля окреслення її логіко-граматичних параметрів. Розглядаються кваліфікаційні та класифікаційні ознаки категорії причини, простежуються її парадигматичні зв'язки в системі категорій української мови, визначаються ядерні та периферійні площини поліцентричної організації категорії причини, з'ясовується специфіка її реалізації в гіпо- та паратаксичних конструкціях, у складних безсполучникових реченнях з недиференційованим синтаксичним зв'язком корелятивного й некорелятивного типів, у неелеменгарних складних реченнях; досліджується текстотвірний потенціал категорії причини, зокрема увага приділяється засобам і способам її репрезентації в межах надфразних єдностей і текстових величин. Ключові слова: категорія причини, наслідок, каузативність, пропозиція, функціонально-семантичне поле, ядро, близькоядерна зона, напівпериферійні компоненти, периферія, сполучник, поліпредикативна конструкція, імпліцитність, надфразна єдність, текст.