Дисертацію присвячено дослідженню проблеми застосування розвитку творчого потенціалу у психологічній реабілітації дітей молодшого шкільного віку із порушеними соціальними зв'язками. Здійснено аналіз змісту, структури та умов розвитку креативності. Проаналізовано поняття порушених соціальних зв'язків, детермінанти їх виникнення, форми прояву та методи їх реабілітації у різних психологічних напрямках. Автором розроблено теоретико-методологічні засади і програма розвитку креативності для сприяння поновленню порушених соціальних зв'язків. Встановлено, що порушені соціальні зв'язки зумовлені дією комплексу взаємопов'язаних зовнішніх і внутрішніх факторів та можуть бути відновлені на основі розвитку креативності як здатності до творчості, що є інтегральною властивістю особистості. Ключові слова: креативність, оригінальність, гнучкість, порушені соціальні зв'язки, самотність, відчуженість, аутистичність, психологічна реабілітація, тренінг креативності.