Дисертацію присвячено камерній музиці 20-х років XX століття в Україні в контексті екзистенційного філософсько-естетичного дискурсу. До наукового обігу введено поняття модерністського Майстра, митця означеного часу, для якого екзистенційна смислова сфера стає однією з домінуючих у творчій спадщині. Особливу увагу звернено на аналітичні розвідки екзистенційного на прикладі епістоляріїв, спогадів та виявлення означених характеристик-особливостей у камерному творчому доробку Б. Лятошинського, його учня - І. Белзи та композиторів 3. Кассерна та Ю. Кофлєра. Використані у дисертації камерні твори у переважній більшості вперше залучаються до музикознавчої практики. Також внесені доповнення до систематичного покажчика камерно-вокальних творів Б. Лятошинського 1920-х років. Ключові слова: модерністський Майстер, модерністська творчість, екзис-тенційне, модуси існування, екзистенційні мотиви, камерна музика, міфотворчість про модерністський час.