Діяльність слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія стала основою потужної традиції в духовній культурі України. В епоху княжої Русі вона проявилася як утвердження християнської релігії та морально-етичного характеру світосприйняття й філософування, виражена у перекладних та оригінальних писемних пам'ятках. У період першого культурно-національного відродження (XVI-XVII ст) ця традиція сприяла формуванню етнічно-національної самосвідомості на ґрунті збереження мови і власної культури, уособленням чого є діяльність Острозького осередку, Івана Вишенського, поява перших граматик і словників слов'янської мови. У XVIII-XIX ст. проявом Кирило-Мефодіївської традиції є утвердження української національної Ідеї в діяльності членів "Руської трійці", Кирило-Мефодіївського товариства насамперед. Ключові слова: Кирило-Мефодіївська традиція, слово, національна самосвідомість, українська національна ідея.