У дисертації досліджуються проблеми генези, розвитку та сутності неоязичництва, його історико-філософський аспект. Характеризуються різні підходи до проблеми неоязичництва, що існують у сучасній історіографії. Аналізуються філософські, релігійні та соціо-культурні умови, що зумовлюють постання і розвиток неоязичництва як світоглядного феномену, поширеного зараз у світі, що впливає на розвиток духовності європейської взагалі та української зокрема. Ключові слова: неоязичництво, світогляд, утопія, міфологія, гедонізм, перфекціонізм, свобода, необхідність, метаархеологія, нативізм, "культурна рецесія", "нюансована деміургія", "нові праві".