У дисертації досліджено семантику лексичних одиниць середньобаварської богемської говірки, яка функціонує на території Закарпаття, починаючи з 1827 р. в умовах мультилінгвального оточення і тривалої ізоляції від вихідного мовного ареалу. У роботі проаналізовано семантичні структури іменників середньобаварської богемської говірки двох тематичних груп "зоосемізми" та "соматизми" та їх зміни, досліджено чинники, які зумовлюють зростання полісемії, а саме - семантичне запозичення, фразеологічне калькування, поява яких зумовлена мовними контактами з оточуючими українською мовою, українською говіркою, угорською та чеською мовами. Вивчаються також процеси метафоризації та метонімізації семем зоосемізмів та соматизмів. Значну увагу приділено семному механізму розвитку переносних значень, а також фразеологічно пов'язаним значенням. У процесі аналізу фразеологічних кальок було встановлено різну міру еквівалентності фразеологічних одиниць середньобаварської богемської говірки і контактуючих з нею мов, визначено семантико-структурні та морфолого-синтаксичні типи говіркових фразеологізмів. Ключові слова: зоосемізми, семема, семантична структура, семантичне запозичення, соматизми, фразеологічне калькування, фразеологічна одиниця переносне значення, семний механізм.