Дисертація присвячена актуальній проблемі фізичної реабілітації жінок репродуктивного віку, які перенесли однобічну чи тотальну оваріектомію, мали супутню екстрагеніта-льну патологію, котра могла загостритися і, на фоні післяопераційних зсувів у жіночому організмі, могла ускладнити перебіг післяопераційного періоду. Підтверджені та доповнені дані сучасних спеціальних літературних джерел про характер перебігу раннього та пізнього післяопераційного періоду у жінок, які перенесли операційне втручання з приводу кісти яєчників, яка виникає під впливом операції, а також його динаміку під впливом застосованих засобів ЛФК і масажу. Надано характеристику психоемоційного стану жінок до та після оваріектомії та вивчено його динаміку під впливом реабілітаційних заходів. Розроблено і оцінено ефективність запропонованої програми фізичної реабілітації, яка включала лікувальну гімнастику з використанням поверхневого дихання, елементів міорелаксацІЇ, аутотренінгу, дозованої ходьби і лікувальний масаж, у вищеназваного контингенту хворих. Одержані результати дослідження дозволили рекомендувати цю програму для впровадження у роботу спеціалістів з фізичної реабілітації у гінекологічних відділеннях. Ключові слова: поверхневе дихання, дозована ходьба, фізична реабілітація, оваріектомія, лікувальний масаж.