Дисертацію присвячено вивченню семантико-стилістичних та прагматичних особливостей контекстуальної синонімії сучасної німецької мови. Встановлено, що семантичні властивості контекстуальних синонімів тісно пов'язані з прагматичними. Значення контекстуального синоніма-іменника є складною єдністю денотативного, мотиваційного, конотативного і прагматичного компонентів, яка реалізується в контексті. Експресивне значення контекстуальних синонімів-іменників у сучасній німецькій мові є результатом зміщення уваги з об'єкта на його окремі риси. Семантична структура контекстуальних синонімів-іменників містить додаткові конотації, які розширюють семантичну структуру висловлення, що є підставою вважати їх номінативними одиницями з підвищеною інформативною значущістю. Доведено, що прагматична зорієнтованість контекстуальних синонімів-іменників диференціюється відповідно до контекстних параметрів. Розпізнавання прагматичних мотивів використання тієї чи іншої мовної одиниці як контекстуального синоніма іншої ускладнюється тим, що прагматична інформація часто мається на увазі, але не експлікується на поверхневому рівні висловлення. Це, в свою чергу, ускладнює комунікацію в разі існування емоційних, соціальних, професійних або етнічних розбіжностей між комунікантами. Ключові слова: контекстуальна синонімія, макрокомпонентна структура значення, інновація, прагматичне значення, інтенція, контекст, контекстні параметри.