У дисертації пропонується системно-мовний та мовленнєво-функціональний підходи до вивчення складного речення з підрядним часу в сучасній французькій мові. Складні речення (СР) з підрядним часу розглядається з позицій подвійної номінації: встановлюється відповідність системно-мовних і мовленнєвих значень речення як складного мовного знака. Виокремлюється ментально-мовно-мовленнєвий трином (Г.Гійом) у створенні речення-висловлення на просторі "оперативного часу". СР з підрядним часу є складним мовним знаком, якому властива внутрішня системність і який складається з простих знаків-слів. Модель СР з підрядним часу "PI conjonction de temps P2" в системі французької мови є узагальнено однозначним складним знаком, який в мовленні актуалізується в одно-/багатозначних висловленнях, де спостерігається відповідність або невідповідність позначуваного в мові та в мовленні в процесі номінації референтних темпоральних відношень. Встановлено ієрархію моделей СР з підрядним часу в сучасній французькій мові, визначено інваріантну модель досліджуваних речень з її моно/полісемічними варіантами. Мовленнєво-функціональні особливості СР з підрядним часу розглядаються з позицій інтегративної прагматики, у взаємодії синтаксичних, семантичних та прагматичних особливостей актуалізованих СР з підрядним часу в сучасній французькій мові. Ключові слова: мова і мовлення, системний та функціональний підходи, складний мовний знак, внутрішня системність, простір "оперативного часу", ментально-мовно-мовленнєвий трином, подвійна номінація.