Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних підходів до пізнання ефективності державного регулювання інноваційної діяльності(ДРІД) і розробці методичної бази для її оцінки. Переосмислено наявні підходи до визначення категорії "інновація" і досліджена еволюція уявлень про інноваційний фактор в господарській динаміці. Доведена необхідність ДРЩ, охарактеризовані об'єкт, інструменти, принципи і стратегії ДРІД. З'ясовано складові трансмісійного механізму ДРІД, визначені основні фактори, що впливають на формування бюджетної і грошово-кредитної політики в системі ДРІД. Обґрунтовано необхідність формування ефективної інноваційної інфраструктури за допомогою ДРІД. Проаналізовано моделі державного регулювання інноваційної діяльності в розвинених країнах, виявлено їх переваги і слабості, визначено сучасні тенденції в ДРІД. Розкрито особливості формування системи критеріїв ефективності ДРІД і оптимізації державної інноваційної політики. Запропоновано методики для розрахунку рівня інноваційного розвитку, інтегральних показників ефекту й ефективності ДРІД і розкриті особливості застосування запропонованих показників. Ключові слова: державне регулювання, ефективність, ефект, інновація, інноваційна діяльність, інноваційний процес, інноваційний розвиток, інноваційна політика, науково-технічна політика, грошово-кредитна політика, бюджетна політика, оптимізація.