Дисертацію присвячено дослідженню формування східнослов'янської ботанічної номенклатури. Східнослов'янські назви рослин розглядаються як результат семантичних змін у структурі праіндоєвропейських та праслов'янських основ. У роботі встановлено лексико-семантичні групи аналізованих основ і визначено шляхи формування на їхній базі українських, російських та білоруських назв рослин. Це дало можливість визначити спільні мотивуючі динамічні моделі семантичних перетворень праіндоєвропейських праформ на різних етапах їхнього розвитку. Розроблено методику етимологічного аналізу динамічних процесів у семантичній структурі праіндоєвропейських основ (коренів) і виявлено їх кореляцію через праслов'янську мову із семантикою східнослов'янських назв рослин. Проаналізовано основний масив східнослов'янських фітонімів-запозичень індоєвропейського, а також неіндоєвропейського походження. Доведено, що семантичні модифікації, як і в інших групах східнослов'янських фітонімів, відбуваються за певними динамічними мотивуючими моделями і також супроводжуються низкою специфічних семантичних модифікацій, властивих передусім окремим лексико-семантичним групам фітонімічної лексики. Ключові слова: праіндоєвропейська основа (корінь), праформа, праслов'янська словоформа, сема, семантичні зміни, семантичні моделі, лексичні запозичення, фітоніми, ботанічна номенклатура.