Дисертація присвячена комплексному дослідженню особливостей польського суспільно-політичного руху. На основі широкого кола архівних джерел та літератури аналізується політика царської влади щодо поляків Правобережної України після повстання 1863 р,, визначаються основні напрямки польського суспільного руху, ідеологія, форми і методи діяльності їх учасників. У другій половині XIX ст. у польському суспільному русі Правобережної України виділено консервативний, радикальний і сформований наприкінці XIX ст. націоналістичний напрямки. На основі аналізу програм і діяльності утворених на початку XX ст. польських політичних партій визначено їх роль і місце в суспільному розвитку поляків Правобережної України. Досліджено процес утворення і діяльності польських організацій націоналістичного, благодійного, культурно-освітнього спрямування, утворених після буржуазно-демократичної революції 1905-1907 pp. З'ясовано їх значення і вплив на громадсько-політичне життя регіону на початку XXст. Ключові слова: Правобережна Україна, поляки, суспільно-політичний рух, політичні партії, громадські організації.