Дисертаційне дослідження присвячене проблемі збільшення питомої ваги фронтального лабораторного експерименту в навчальному процесі з фізики основної школи за рахунок зростання кількості експериментальних дій та операцій, які виконуються учнями самостійно, систематичного проведення на уроках і в позаурочний час короткотривалих фронтальних лабораторних робіт. У дисертації обґрунтовано науково-методичні засади розробки та впровадження короткотривалих фронтальних лабораторних робіт у процес вивчення фізики основної школи, розкрито дидактичну суть та психолого-педагогічні основи застосування КФЛР, проведено їх класифікацію, визначено місце в системі шкільного фізичного експерименту та на уроці, систематизовано та узагальнено критерії підбору та розробки КФЛР як органічної складової навчального процесу з фізики, змодельовано механізми стимулюючого впливу КФЛР на формування пізнавального інтересу, розроблено функціональну модель процес}' регулювання діяльності учнів при виконанні лабораторних робіт в умовах індивідуалізації та посилення діяльнісного підходу у навчальному процесі. У ході експериментального навчання перевірено педагогічну ефективність запропонованої методики. Ключові слова: методика навчання фізики, система шкільного фізичного експерименту, фронтальні лабораторні роботи, методичні основи, навчально-пізнавальна діяльність, активність, мотивація, короткотривала фронтальна лабораторна робота.