Дисертація присвячена дослідженню семантики прикметників із суфіксами-омонімами -оват-1/-еват-1', -оват-2/-еват-2 та суфіксом -еньк-/-оньк-, мотивованих різними частинами мови - іменниками й прикметниками. У роботі вивчаються структурно-семантичні зв'язки твірного та похідного слова з погляду експресивно-оцінного словотворення. Аналізуються принципи основоцентричного та формантоцентричного підходів, що обумовлюють виділення словотвірних типів досліджуваних прикметників: модифікаційного для дериватів із суфіксами -оват-1/-еват-1 і -еньк-/-оньк-, мотивованих прикметниками, та мутаційного для дериватів із суфіксом -оват-2/-еват-2, похідних від іменників. Визначається базове значення дериваційних суфіксів у формуванні синкретичних словотвірних підтипів: -оват-2/-еват-2 у процесі утворення мутаційно-модифікаційного й мутаційно-транспозиційного підтипів та -еньк-/-оньк- для формування модифікаційно-нейтралізаційного й модифікаційно-мутаційного підтипів. Це дозволяє уточнити загальноприйняту типологію похідних прикметників і констатувати квазідемінутивний характер їхньої семантики. Ключові слова: твірне слово, похідне слово, семантика, прикметник, суфікс, словотвірне значення, словотвірний тип, модифікація, мутація.