Дисертація є монографічним дослідженням праць українських лексикографів і граматистів XVIII ст. Уперше комплексно вивчено лексичні, фонетико-граматичні, нормалізаційні особливості пам'яток, що тривалий час зберігалися в рукопису і до сьогодні не були предметом спеціального вивчення, а також праць українських учених, що були створені за межами України. У результаті ґрунтовного аналізу досліджено специфічні риси словників з огляду на їхній різновид та спосіб подання матеріалу, мету праці. Вивчено джерельну базу, реєстр і перекладну (тлумачну) частину, фонетико-граматичні особливості творів українських лексикографів XVIII ст.. Також детально описано процес формування певної системи теоретичних поглядів, методів вивчення мовного матеріалу та з'ясовано, який матеріал для ілюстрації та нормалізації мови обирають українські граматисти зазначеної доби. Ключові слова: лексикографія, лексика, словникова стаття, граматична розробка, нормалізація, граматичний процес, граматика, граматична форма.