У дисертації досліджуються особливості мережевої літератури як підвиду художньої літератури, що твориться, зберігається та сприймається у віртуальному середовищі та не може бути адекватно реалізований поза ним. У роботі аналізуються головні праці сучасних західних літературознавців, що присвячені проблемам мережевої літератури, вказуються їхні сильні та слабкі сторони та вивчаються перспективи впровадження запропонованих в них термінів та методологій для дослідження мережевої літератури в українському літературознавстві. Докладно вивчаються типологічні особливості мережевої літератури та визначаються головні одиниці мережевого літературного тексту. Важливе місце в роботі займає дослідження поетики творів мережевої літератури, вивчення процесу читання мережевого літературного тексту та ролей автора й читача на шляху його творення та сприймання. Особлива увага приділяється українському виміру мережевої літератури, що включає вивчення відомих зразків мережевої літератури в українському мистецькому просторі та окреслення стану наукового осягнення мережевої літератури українським літературознавством. Ключові слова: мережева література, постмодернізм, гіпертекст, конкретна поезія, наратив, автор, читач, читання, поетика, типологія, нелінійний, мультимедійний.