На сучасному етапі модернізації шкільної освіти, витоками якої є реформування школи кінця 80-х - 2000 років минулого століття, особливо актуальними постають питання націоналізації вітчизняної педагогіки, привнесення в її оновлений зміст позитивів часів реформи. У роботі розкрито тему здійснення реформ загальноосвітніх шкіл країни в контексті національного відродження. Саме у цей час змінюється мета та цінність шкільної освіти, переосмислюється попередні надбання радянської педагогіки, вивчається та впроваджується передовий педагогічний зарубіжний досвід, вносяться корективи у всі складові навчально-виховного процесу. Докорінних змін зазнає українське виховання. Школа стає основним пріоритетом виховання особистості, громадянина. Основна увага вчителів зосереджується на безперервності процесів навчання та виховання, на взаємозв'язку навчальних предметів з виховними їх функціями. Особлива увага приділяється виховному моменту на уроці. Особливо посилено ведеться вивчення та впровадження на практиці основ народної та родинної педагогіки, розроблених М.Стельмаховичем, В. Сухомлинським, Софією Русовою, Г.Ващенком, А.Макаренком. Ключові слова: педагогіка, освітні технології, інновації, національне виховання, реформа школи, українізація, національна освіта, загальна середня освіта.