У дипломній роботі всебічно досліджується епістолярій Лесі Українки. Зокрема, висвітлюються актуальні лінгвістичні питання стильової належності епістолярних текстів. Розгляд дискусійних поглядів різних мовознавців на цю проблематику дав змогу обґрунтувати підхід, згідно з яким виділення окремого епістолярного функціонального стилю визнано недостатньо вмотивованим, оскільки ділові листи засвідчують риси, притаманні офіційно-діловому, а приватні - розмовному стилю. Виявлення лексичних, морфологічних, синтаксичних, а також композиційних особливостей епістолярію письменниці, підтвердило те, що приватне листування - це сфера, у якій своєрідно поєднуються ознаки писемної та усної форм мовлення. Здійснений аналіз епістолярних текстів Лесі Українки дав змогу простежити не тільки їх мовну специфіку, а й з'ясувати певні тенденції розвитку українського епістолярію на межі ХІХ і ХХ ст. Ключові слова: епістолярій, епістолярний текст, приватні листи, офіційний стиль, лексика, морфологічні особливості, синтаксис.