Обґрунтовано статус провокації як мовленнєвого акту. Окреслено характер мовленнєвої ситуації як прагматичний чинник, релевантний для визначення провокації та простежено власне мовні засоби оформлення провокаційних висловлень. Проаналізовано будову акту провокації, уведено терміни "маніпуляційний компонент" та "провокаційний директив" для характеристики її бінарної структури. Визначено релевантність маніпуляційного компонента для характеру провокаційного висловлення загалом. Ключові слова: прагмалінгвістика, теорія мовленнєвих актів, непрямий мовленнєвий акт, мовленнєва ситуація, директив, мовне маніпулювання.