У дисертації досліджено теоритичні і методичні засади формування системної якості знань учнів старших класів. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми. показано, що існуюче тлумачення системності знань як їх якості неправомірно зводить її до структурності.Обгрунтовано нове розуміння системності знань як якості, якої вони набувають завдяки організації цих знань у систему. Досліджено різні аспекти системи знань, показано, що система знань, незалежно від її рівня ієрархії, крвім елементарної має ще й функціонально-морфологічну структуру, яка й запезпечує її цілістність. Розроблено метод системної призми, що системному підходу якості конкретно-наукового методу пізнання. Показано, що системно-розвивальне навчання - це шлях формування системності знань. На прикладі курсу фізики у 9 класі та деяких тем з математики, географії розкрито окремі шляхи формування системності знань у середній школі.