Дисертація присвячена аналізу екзистенціалістської природи українського інтелектуального роману 20-х рр. ХХ ст. Дослідження показало, що визначальними пріоритетами екзистенціального дискурсу інтелектуальної романістики зазначеної доби на рівні екзистенції виступають такі ключові модуси людського існування, як абсурдність буття, самотність, відчуження, тривога, відчай, страх, непевність , невроз, туга, нудьга, свобода, вибір, відповідальність, метафізичний бунт особистості, смерть, самогубство тощо.