У роботі аналізуються три види дискурсу в сучасній українській поезії: традиційний (С.Чернілевський, П.Гірник, М.Тимчак), неомодерний (О.Забужко, Ю.Андрухович, В.Герасим'юк) і постмодерний (В.Махно, С.Жадан). У другому і третьому розділах роботи з'ясовуються особливості художнього світу поезії В.Герасим'юка. Зокрема йдеться про закоріненість у гуцульський світ, своєрідну епічність письма, в якому важливу роль відіграє час і, особливо, простір, вибудований на опозиції "верху" і "низу". Вказується на органічне поєднання у поетичному дискурсі язичницького і християнського мислення. Ключові слова: лірика, дискурс, традиційний, неомодерний, постмодерний, бінарна опозиція, сакральний, профан ний