Дисертацію присвячено вивченню прози М.Чулкова у контексті романного жанру, визначенню її місця як початку реально-побутового роману у Росії У роботі простежуються особливості таких форм генетично-контактних зв'язків, як запозичення, наслідування, адаптація, алюзія, пародія, що мають місце у романах М.Чулкова "Пересмішник" та "Пригожа кухарка". Доказом того, що проза М.Чулкова була видатним явищем вже у XVIII столітті, с вивчення її у дисертації на рівні синхронії при зіставленні з творами М.Попова, В.Лєвшина, М.Карамзіна. Дослідження на рівнях синхронії-діахронії дозволило розкрити значення прози М.Чулкова у формуванні "низового" роману, усвідомити місце літературної спадщини письменника в історико-літературному процесі, більш об'єктивно оцінити його внесок у цей процес як у російському, так і в європейському масштабі. Вивчення взаємодії прози М.Чулкова з творами В.Наріжного, М.Гоголя, О.Пушкіна, Ф.Достоєвського, М.Салтикова-Щедріна, М.Лєскова, І.Нечуя-Левицького дало змогу довести їх багатогранність і значущість для розвитку реалістичного роману. Детальний аналіз текстів "Пересмішника" і "Пригожої кухарки" у зіставленні з творами письменників XIX століття дозволили зробити висновки про вплив традицій М.Чулкова на їх творчість. Ключові слова: "низовий" роман, генетично-контактні зв'язки, адаптація, алюзія, запозичення, пародія, наслідування, реально-побутовий роман, соціально-побутовий роман, типологічні збіги.