Дисертація присвячена вивченню детективної творчості Б. Акуніна (романи, повісті, оповідання, які входять до циклу «Пригоди Ераста Фандоріна»), типологічних сходжень та генетичних зв’язків його детективів з англійською класичною і масовою літературою. Проведене дослідження показало, що у «фандорінському циклі» відчутно дається взнаки рецепція традицій Ч. Діккенса, А. Конан Дойля, А. Крісті, Г. Честертона та інших англійських письменників. У детективах Б. Акуніна прецедентні тексти трансформуються, іноді пародіюються, ускладнюються низкою оригінальних сюжетних ліній. Домінування «цитатно-ремінісцентної» моделі сюжетобудови – явище, характерне для сучасної літератури в цілому, воно пов’язане з перекодуванням «свого» й «чужого», а також з одночасною орієнтацією на елітарного та масового читача. Для тієї форми міжкультурного діалогу, що здійснюється в романах Б. Акуніна, властивим є не лише безпосереднє продовження традицій, а й їхнє іронічне переосмислення, коли прецедентні тексти, що легко розпізнаються читачем, набувають нових значень.