У роботі розглянуто особливості психологічного дискурсу малої прози Григора Тютюнника у контексті української прози ХХ ст., окреслено еволюцію жанру, стилю, характерів персонажів; проаналізовано сюжетно-композиційну, персонажну, наративну структуру новел; досліджено поетику мовний матеріал малої прози митця, здійснено її архетипний аналіз Григора Тютюнника, простежено трансформацію психічної травми у текстах новел письменника. Ключові слова: архетип, дискурс, жанр, наратив, новела, поліфонія, психічна травма.