У дисертаційному дослідженні здійснено типологічне вивчення поезії в прозі кінця XIX - поч. XX ст. Уперше на новій методологічній основі вибудовано жанрологічну концепцію поезії в прозі, простежено історію терміна та з'ясовано його семантику. На конкретних прикладах продемонстровано типи сходжень, аналогій, розрізнень у поезіях у прозі французьких та українських митців Т. де Банвіля, Ш. Бодлера, П. Верлена, С. Малларме, А. Рембо, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стефаника, Марка Черемшини, М. Яцкова (за критерій добору береться синхронність). У результаті компаративного зіставлення поезій у прозі українських та французьких майстрів слова виявлено низку подібностей та відмінностей на генологічному рівні, до яких зараховуємо ознаки ліричної семантики. На тематичному рівні спільності вбачаємо в філософських медитаціях, соціальних мотивах, в інтимній ліриці, образах природи. Актуальними для жанру стають теми митця, самотності, мистецтва. Стилістичні особливості поезії в прозі формувались під впливами актуальних на кінець XIX - поч. XX ст. модерних течій. Зображально-виражальні засоби поетичного мовлення тяжіють до сугестивності, символіки. Алюзивні елементи поезій у прозі у французькій та українській літературах виявляли ознаки зближень на рівні інтертекстуальних характеристик, формуючи новий комунікативний простір модерного типу творчості. Ключові слова: поезія в прозі, лірика, жанр, поетика, тематика, стилістика, інтертекстуальність, типологія, модернізм, компаративний аспект.