Дисертація присвячена вивченню логіки осмислення проблеми суті і визначення художньої літератури як мистецтва слова в 70-х - 90-х роках XX століття. У роботі узагальнено динаміку досліджень, зміни акцентів і пріоритетів у теоретико-літературних напрямах за порівняно невеликий історичний період. Систематизовано різні підходи до визначення художньої літератури, яке впливає на багато інших похідних питань у літературній критиці та теорії. Концепт літератури розглядається в річищі домінуючих теоретичних напрямів періоду. Застосовуючи метакритичний спосіб дослідження, простежено механізм дії різноманітних критичних позицій, не виділяючи єдиновірної, а намагаючись знайти те раціональне, що можна почерпнути у кожній з них. Ключові слова: література, літературність, цінність, критика, теорія, метакритика.