У дисертації вперше критично осмислено становлення і розвиток музичного виховання в Закарпатті; проаналізовано зміст музичного репертуару на основі цілісного масиву музичних видань ("Співаники"); розкрито внесок провідних педагогів Закарпаття у реалізацію підготовки вчителів музики; простежено еволюцію української національної самосвідомості крізь призму патріотичного виховання дітей на рівні музичної освіти у шкільних і молодіжних об'єднаннях ("Пласт", хорові колективи "Просвіти"); вивчено концептуальні підходи та виявлено визначальні тенденції й закономірності розвитку музичного виховання в Закарпатті на рівні музичної школи С.Дністрянської, початкових, горожанських, реальних шкіл, Берегівської, Ужгородської, Мукачівської, Хустської гімназій, учительських семінарій, Ужгородської та Мукачівської торговельних академій; до наукового обігу введено невідомі та досі маловідомі факти, а також матеріали, що розширюють перспективи досліджуваної проблематики у контекстуальному вимірі; окреслено можливості використання в сучасних умовах досвіду музичного виховання у Закарпатті, набутого у 1919-1939 рр. Ключові слова: музичне виховання в Закарпатті (1919-1939), становлення і розвиток музичного виховання, музичний зміст, музичний репертуар Закарпаття, співаники, музичні освітні осередки Закарпаття, музичний фольклор, уроки співів, музична підготовка.