Дисертація присвячена дослідженню художньої своєрідності модерністської прози Вірджинії Вулф. Проаналізовано основні вияви новаторства та загальні особливості модифікації літературного тексту у модернізмі. Розглянуто чинники формування творчого феномену, загальні проблеми естетики та письменницького світогляду В. Вулф. Виявлено та осмислено на прикладі романів "Пані Деловей", "До маяка" та "Орландо" модерністські концепції художньої творчості письменниці. Доведено, що самобутність мистецького доробку В. Вулф виявляється у її новаторському експериментальному характері. Кожен з романів письменниці - своєрідний художній експеримент над формою і змістом літературного твору, а її теоретико-літературні есе - обгрунтування модерністського дискурсу загалом і власного творчого пошуку зокрема. Ключові слова: модернізм, традиція, новаторство, вікторіанство, темпоральна модифікація, інтермедіальність, жанрова деканонізація, ретроспекція