У роботі досліджено феномен Київської школи поетів, проаналізовано її естетичну концепцію у межах неомодерністського дискурсу в українській поезії ХХ ст., обґрунтовано жанрову й стильову своєрідність верлібра як принципу творення поезії очільниками Київської школи - Василем Голобородьком, Віктором Кордуном, Миколою Воробйовим, визначено основні елементи і структури української міфологічної свідомості, спроби трансформації давнього міфологічного мислення в образах їх поезії, що спираються на новітню українську та західноєвропейську літературу Ключові слова : іалюзія, архетип, верлібр, естетика, неомодернізм, поезія