У дипломній роботі досліджується проза Уласа Самчука 50-80-х років ХХ століття, а саме жанрова структура трилогії "Ost" ("Морозів хутір", "Темнота", "Втеча від себе") і роману "Чого не гоїть огонь". У ній аналізуються в історико-літературному аспекті стильові й наративні ознаки романного мислення митця, конструюється національна модель образу персонажа у романах канадського періоду життя Уласа Самчука. Увага акцентується на вивченні психології українців в екстремальних умовах та життя на чужині, що увиразнює авторську концепцію вітаїстичного буття Ключові слова : "велика література", вітаїзм, історизм, історіософія, ментальність, роман, роман-епопея, хронотоп