У роботі досліджуються особливості жанрової структури прози Івана Багряного в літературному дискурсі української еміграції 50-70-х років ХХ століття, зокрема романів "Сад Гетсиманський", "Людина біжить над прірвою", повісті "Огненне коло", окреслюються жанрово-стильові ознаки роману "Сад Гетсиманський" крізь інтертекстуальну призму та його панорамність як домінанта жанрової структури. Аналізується візійний світ героя у повісті "Огненне коло", визначається модель "герой-антигерой" у сюжетно-композиційній структурі роману "Людина біжить над прірвою" Ключові слова : дискурс, жанр, інтертекстуальність, панорамність, роман, стиль, сюжет