У роботі досліджується літературно-естетичний феномен О.Олеся, його рецепція літературознавцями на концептуальному й естетичному рівнях; цілісно проаналізовано художню своєрідність творчого доробку письменника; з'ясовано, що архетипні образи давали можливість автору виявити свою національну ідентичність і творчу індивідуальність; доведено, що його поетична спадщина - модерна, оскільки, виходячи з романтичного світовідчуття й романтичної системи поетичних образів, творив символічну поезію, гідно продовжуючи національні традиції українського фольклору, творчості І. Франка, Лесі Українки, плідно засвоївши ідейно-естетичні, філософські, стильові шукання західноєвропейського символізму XІX століття Ключові слова : дискурс, естетична стратегія, жанр, лірика, ліричне "я", міфопоетика, символізм, стиль