У дипломній роботі досліджується велика проза Б.Антоненка-Давидовича, а саме психологічний дискурс повістей "Тук-тук…", "Справжній чоловік", "Смерть", романів "Нащадки предків", "За ширмою". Крізь призму психоаналізу З.Фрейда і К.Г.Юнга аналізуються ознаки "глибинної психології" у наративному дискурсі романів і повістей митця, стильові домінанти його романного мислення, конструюється національна модель образу персонажа. Увага акцентується на вивченні психології українців в екстремальних умовах та екзистенціальних "межових ситуаціях" ХХ ст., що увиразнює авторську концепцію вітаїстичного буття Ключові слова : дискурс, екзистенціалізм, жанр, ментальність, наратив, повість, психоаналіз, роман