У магістерській роботі на широкому фактичному матеріалі досліджується художній дискурс новел та оповідань Стефана Коваліва. Висвітлено благотворний вплив Івана Франка на характер естетичних шукань письменника, розкривається проблематика прози, її жанрово-композиційне багатство, новаторство митця в бориславському циклі творів, особливості поєднання реалістичного, натуралістичного та імпресіоністичного дискурсів, синкретизм яких допоміг прозаїку намалювати неповторний художній світ народу Галичини. Особлива увага приділяється поетикалним особливостям новел письменника, своєрідності оповідної стратегії, органічне поєднання першоособового і третьоособового нараторів, а також стильова палітра прози, що дало можливість окреслити місце письменника в літературному процесі кінця ХІХ - початку ХХ століття. Ключові слова : дискурс, новела, оповідання, мала проза, сюжет, композиція, реалізм, натуралізм, імпресіонізм, першоособовий оповідач, третьоособовий розповідач